Респу́бліка Вануа́ту (бісл. Ripablik blong Vanuatu, англ. Republic of Vanuatu, фр. République du Vanuatu) — тихоокеанська держава в Меланезії. Межує на півночі з територіальними водами Соломонових Островів, на заході з економічною зоною Австралії, на південному заході з територіальними водами Нової Каледонії, на сході — з територіальними водами Фіджі. Протяжність прибережної смуги — 2528 км. Республіка Вануату розташована на 83 островах архіпелагу Нові Гебріди. Загальна площа суші — 12 189 км². Населення Вануату — 243 304 чол. (2009). Столиця — Порт-Віла. Першим островом, поміченим європейцями, став Еспіріту-Санто, відкритий іспанським мореплавцем Педро Фернандес де Кірос в 1606 році та прийнятий за частину «Невідомої Південної землі». В 1906 році острова стали кондомініумом Британії та Франції під назвою «Нові Гебріди». 30 липня 1980 року острови отримали незалежність під назвою «Республіка Вануату». Вануату — член ООН, Співдружності націй, Франкофонії, Секретаріату тихоокеанської спільноти та Форуму тихоокеанських островів (рос.).